Коли ти мамкін вайбкодер

В тебе є ідея на мільярд і ніщо тебе не зупинить від її реалізації в один промпт. Ти точно знаєш: без «you are 15 years experience software developer» у промпті AI не зрозуміє, що ти від нього хочеш, і точно зробить хєрню. І писати треба точно не менше 15-ти.

Усі it-шники тебе потай зневажають, але ти не звертаєш на них уваги, бо вони пережиток минулого. Ти навіть не чув про UX, бо це не у твоєму вайбі. Ти запускаєш по 10 різних проєктів у день і навіть не думаєш зупинятись. Ти продав квартиру бабусі, щоб оплатити інвойс від Anthropic, але ні краплі не шкодуєш — бо знаєш, що за кілька місяців, або навіть тижнів, будеш жити у пентхаусі на правому березі Дніпра.

Впізнав себе? Або когось зі своїх знайомих? Якщо впізнав — у мене для тебе є кілька фактів, які будуть холодним душем.

1. Правила і форма кінцевого продукту не змінились

Процес розробки пришвидшився і змінився, але правила — ні. Твій продукт все одно повинен бути якісним і вирішувати біль користувача.

2. AI-агенти — це помічники, а не oneshot-машини

Вони вирішують конкретні задачі, і чим зрозуміліше задача поставлена, тим чіткіше буде результат. Ніякого oneshot prompting.

3. Принципи UX нікуди не ділись

Ти робиш продукт для людей, а люди дуже не люблять змін — люблять комфорт, зрозумілість і простоту. З цим у AI поки погано, тому ти сам маєш вести агента по найпростішому шляху і будувати людський інтерфейс.

4. Запрацювало — знайди технічного чувака

Навайбкодив продукт, і він почав працювати, даючи надію на прибутки? Тоді знайди технічного чувака, який зробить аудит твоєї системи і допоможе з подальшим ростом.

Скинь цей пост знайомому вайбкодеру, поки він ще вірить у пентхаус на правому березі.